Степанові було 18 років. Народився у Запоріжжі. Закінчив девʼять класів школи №24, опісля вступив до Запорізького будівельного центру професійно-технічної освіти. Хотів стати експедитором.
До повномасштабної війни професійно займався футболом. Обожнював подорожі, любив проводити час із друзями та дівчиною Софією. Цікавився компʼютерними іграми.
«Мій син був добродушний, спокійний, врівноважений. Вивести з себе його практично неможливо. Завжди допомагав», – розповів батько Степан Штик.
«Я пам'ятатиму Степана світлою людиною. Він був зовсім не конфліктним, мав добру душу. Умів підтримати, коли складно. Ми разом грали в комп'ютерні ігри та слухали електронну музику. Вона йому подобалася», – додав друг Матвій Дереза.
У Степана Штика залишилися тато, дві бабусі, дідусь. Мама померла у 2018 році внаслідок хвороби.