Володимир народився на Полтавщині в селі Великі Будища. Після строкової служби на флоті працював у Сибірі (РФ). Повернувся в Україну. Влаштувався майстром на Вовчанському агрегатному заводі. Згодом став трактористом, працюючи за цим фахом до пенсії.
Володимир Соловей жив у Вовчанських Хуторах із дружиною та сином. Після звільнення села з-під російської окупації у вересні 2022 року син виїхав до Харкова, потім забрав до себе матір. Володимир відмовився покидати село. Казав, що не хоче лишати дім і господарство.
23 березня 2024 року Володимир Соловей вийшов по хліб у магазин, коли російська армія почала обстріл села, і загинув від осколкового поранення
«Батько був товариською людиною. До нього часто хтось приїжджав. Нікому не відмовляв у допомозі. Був спокійний – такий, що й мухи не образить, – розповів син Євген. – Мав гарне здоров’я, не мав шкідливих звичок. У своєму віці чудово почувався, ще бадьоро бігав. Займався домашнім господарством. У вільний час любив полежати на сонці і позасмагати, або крутив техніку, щось майстрував».
У Володимира залишилися дружина і син.