Костянтин народився 2 січня 1975 року в Харкові. Навчався в рідному місті, де опанував фах спеціаліста з медичного обладнання та зв’язківця. Працював у компанії «Гранд Фасад». Займався проєктуванням, монтажем металопластикових вікон і підбором фурнітури. Мав золоті руки й умів полагодити майже все. Часто допомагав друзям і знайомим.

Під час повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України. Служив у роті вогневої підтримки кулеметного взводу 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Псевдо Смєлий йому дали побратими – за те, що ніколи не боявся і не відмовлявся від бойових завдань, навіть коли було складно через вік і стан здоров’я.

«Батько був веселим і ще зі школи мав друзів, з якими спілкувався. Багато людей сумують за ним. Дуже любив котів і мав свого, як він казав, найліпшого пухнастого друга. Ми не можемо повірити, що його немає з нами – дуже хочеться ще раз поговорити з ним. Для нас він залишиться Героєм назавжди», – написала донька Анна.

Костянтина нагородили медалями «Захиснику Вітчизни» та «Учасник бойових дій».

Поховали воїна на Алеї Слави у Харкові.

У нього залишилися мати, дружина і донька.