Народився Денис 23 червня 2005 року в селі Обтове на Сумщині. Навчався у місцевій школі, активно займався спортом – захоплювався радіопеленгацією. Любив котів і собак: тварини тягнулися до нього, а він – до них.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Денис навчався в 11 класі. У родини була можливість вивезти його за кордон, але юнак категорично відмовився – мріяв стати військовим. Успішно склав всі тестові іспити на вступ до військового навчального закладу, проте мамі вдалося його відмовити.
Провчившись семестр у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, Денис сказав рідним: «Гроші не платіть, навчатись не буду». Після того він говорив тільки про «Азов». Рідні намагалися відмовити, але він був непохитним і з нетерпінням чекав на повноліття.
У 18 років Денис став до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Обіймав посаду розвідника-кулеметника 1-ї групи спеціального призначення (розвідувальної) взводу розвідки 4-го батальйону спеціального призначення.
«Онук говорив: «Дівчата пішли воювати, а я що, сидітиму вдома?». У серпні 2023-го Денис на деякий час поїхав до Києва і там записався в «Азов». За свій вчинок Денис потім попросив у мами вибачення. А мені казав: «Ба, я іду в гарний підрозділ. Потрібно всім іти. Всі й підуть, ось побачиш». Під час КМБ було дуже тяжко, але онук не жалівся. Завжди говорив: «У мене все добре». Тоді про їхні досягнення зняли фільм «Реальний рекрут» («Нульовий день»)», – розповіла бабуся Наталія.
Вона з молодшим онуком Нікітою зустрічалися з Денисом перед його від'їздом на «нуль». Захисник тоді дав брату невеликий листочок і сказав: «Вчи». Там була Молитва націоналіста.
«Вісім з половиною місяців Дениса вважали зниклим безвісти. На жаль, дива не сталось. У Дениса були плани на життя, кохана дівчина, яка вірила, чекала та підтримувала його. В нього зостався вірний друг – пес Патрон. Собака часто бродить знайомими маршрутами, ніби виглядає свого господаря. Його можна побачити на сільському кладовищі біля могили Дениса із сумними очима», – додала Наталія.
Дениса посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в Обтовому на Сумщині.
У нього залишилися мама, молодший брат, дідусь і бабуся.
