Андрій народився 25 листопада 1979 року в селищі Золочів Харківської області. Був випускником місцевої гімназії №1. Захоплювався спортом. З дитинства перейняв від батька любов до мисливства.

Після проходження строкової служби став прикордонником Золочівського підрозділу Державної прикордонної служби. Згодом закінчив Український державний університет залізничного транспорту. Працював у Полтавському центрі механізації колійних робіт «Укрзалізниці». 

1 вересня 2014 року Андрій добровільно доєднався до лав оборонців. Брав участь в АТО/ООС. З першого дня повномасштабного вторгнення продовжував боронити Україну. Обіймав посаду командира міномета. Псевдо Іспанець отримав за смагляву зовнішність і вольовий характер. 

«Понад 11 років Андрій безперервно перебував на передовій. 1 вересня 2014 року він  добровільно доєднався до 22-го батальйону територіальної оборони Харкова. У 2017-му долучився до 92-ї окремої механізованої бригади, і залишився їй вірним до кінця… Його бойовий шлях охоплює найгарячіші напрямки війни: Донеччину та Луганщину під час АТО/ООС (Щастя, Станиця Луганська, Трьохізбенка, Сватове), оборону рідного Харкова у лютому 2022 року, звільнення Балаклії та Куп’янська під час Харківського контрнаступу, бої за Бахмут та Часів Яр, оборону Покровського напрямку, участь у стратегічній Курській операції…», – написала дружина Ірина. 

«Він був високопрофесійним військовим, командиром і наставником. Побратими згадують: «Якщо з нами Іспанець – нічого не страшно. Він увесь час виявляв особисту мужність, героїзм, вступаючи в нерівні бої, зокрема, з ворожими БПлА. Використовуючи лише стрілецьку зброю під час виконання бойових завдань, Андрій, особисто знешкодив десятки дронів, які несли пряму загрозу позиції, і дозволив уникнути втрат серед особового складу», – додала вона. 

За службу Андрія Іванова нагородили орденом «За мужність» III ступеня, нагрудними знаками «Золотий хрест», «Знак пошани», «Учасник АТО», відзнаками «За зразкову службу»,  «10 років сумлінної служби», «Честь і доблесть» ІІ ступеня, медалями «Івана Сірка» за доблесть, честь і славу, «Захиснику Вітчизни», «100 років 92-й ОМБр». 

Поховали захисника на Алеї Слави 18-го кладовища у Харкові.

У нього залишилася дружина, син, донька, батьки, сестра й онучок.