Руслан народився 30 квітня 1998 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області. Закінчив технологічний коледж, а згодом – Вінницький аграрний університет за спеціальністю «Менеджмент». Паралельно працював за фахом. Був відповідальним і наполегливим співробітником.
Протягом кількох років працював водієм у Кондитерському домі «Вацак». Водіння було його справжнім хобі – отримував щире задоволення від цього. Добре розбирався в механізмах автомобілів. Самостійно міг встановити чи полагодити будь-яку зламану деталь.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Руслан став до лав захисників. Служив у 10-му окремому штурмовому батальйоні 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних наземних систем імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду старшого водія. Псевдо Руля отримав за те, що часто «розрулював» різні ситуації в підрозділі.
«Навіть у буденному житті Руслан був опорою для всіх, хто його знав. Він завжди приходив на допомогу, захищав слабших і умів щиро співчувати. До нього завжди можна було звернутися за порадою, і він знаходив ті слова, які справді допомагали. Руслан мав багато друзів і знайомих, адже його чуйність і людяність притягували людей. Він був люблячим сином і братом, найкращим другом, який умів вислухати та підтримати», – написала мама Тетяна.
Воїна поховали на Алеї Слави міського кладовища в Могилів-Подільському.
У нього залишилися батьки, сестра та інші родичі.
