Іван народився 27 липня 1981 року в Дніпрі. Закінчив Український державний університет науки та технологій (раніше – Дніпропетровська металургійна академія). Працював на СТО. Захоплювався астрофізикою, екстремальним водінням і полюванням.
«Він називав мене «мулічка» – скорочено від мамулічка. Був дуже розумним, ерудованим. Мав гарні акторські здібності. Дуже любив автомобілі. Був хорошим автомеханіком,. Знаходив гумор навіть у складних ситуаціях, завжди підтримував друзів», – написала мама захисника Олена.
У перший день повномасштабного вторгнення Іван добровільно пішов до військкомату й потрапив до окремого батальйону розвідки «Скала» (згодом переформованого у 425-й окремий штурмовий полк «Скеля»), служив водієм.
«Мій син був дуже веселою людиною, любив жартувати. Попри високий зріст і спортивний вигляд, він завжди при знайомстві з гумором називав себе Ванєчка. Побратими його так і звали», – написала мама Олена.
Івана Копитька нагородили орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За заслуги перед громадою» та пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни».
Поховали оборонця у Дніпрі.
Вдома на нього чекали мама, син і дві доньки.
