Станіслав народився 19 жовтня 1984 року в селі Лисівка Полтавської області.
Після школи навчався в Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі, де здобув фах бджоляра та столяра. Працював столяром у фірмі, що займається виготовленням меблів. У вільний час любив рибалити. Мешкав у селі Гожули на Полтавщині.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Станіслав добровольцем пішов захищати Батьківщину. Воював у лавах 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду командира відділення.
«Він був із тих чоловіків, у чиїх очах жила тиша сили й доброти. Не гучний у словах – але впевнений у вчинках. Надійний, як стіна, за якою спокійно і тепло. Його руки вміли працювати, обіймати й захищати. Він ішов на війну не тому, що хотів – а тому, що інакше не міг, бо в серці мав любов: до родини, до рідної землі, до майбутнього своїх дітей. У ньому поєднувались мужність воїна і ніжність чоловіка. Він умів усміхатися так, що ставало світліше, і дивитися так, що в тих очах було все – турбота, віра, підтримка. Він був тим, хто тримав слово, хто боровся до кінця», – написала дружина Ольга.
За службу Станіслава Молнара нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в селі Гожули.
У нього залишилися дружина та троє дітей.
