Вадим народився 11 березня 1992 року в селі Бандишівка на Вінниччині. Закінчив Київський професійний коледж цивільного будівництва (раніше – професійний ліцей будівництва і фітодизайну). Працював монтажником висотних робіт. Любив активний відпочинок і риболовлю.
Під час повномасштабного вторгнення служив у 1-му штурмовому батальйоні 3-ї окремої штурмової бригади. Хотів взяти псевдо Риба, бо мав на руці таке тату, але побратими називали його Vad.
«Він був відкритою та щирою людиною, завжди приходив на допомогу. Жив за принципом «хочеш жити – вмій крутитися»: ніколи не сидів на місці, ніби відчував, що повинен багато встигнути», – написала дружина Ольга.
Поховали захисника у селі Софіївська Борщагівка Київської області.
Вадима Олянюка нагородили «Комбатанським хрестом» та орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися мама Лілія Петрівна, дружина Ольга, сини Нікіта і Денис.
