Ілля народився 27 березня 2002 року в місті Південноукраїнськ (раніше Южноукраїнськ) на Миколаївщині. З 4 до 10 років займався плаванням, згодом – єдиноборствами, мав 2 розряд із сумо. У старших класах захопився воркаутом, відвідував тренажерний зал, займався рафтингом. За словами близьких, був наполегливим і принциповим у питаннях справедливості. Після школи вступив до Національної академії Національної гвардії України.
Коли почалася повномасштабна війна, Ілля навчався на третьому курсі. Разом з іншими курсантами перебував на навчальному полігоні біля кордону з РФ. Брав участь в обороні міста Харкова. У 2023-му він закінчив навчання. Боронив Україну в лавах 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України Богдана Завади. Обіймав посаду командира взводу розвідки. Побратими розповідали матері, що син користувався повагою серед військових. Попри молодий вік, давав мудрі поради, був хорошим командиром, гарним другом і побратимом.
Наприкінці грудня 2023 року Ілля зазнав поранення біля села Вербове Запорізької області. Йому ампутували частину нижньої кінцівки. Після тривалої реабілітації, попри висновки військово-лікарської комісії та прохання рідних, він повернувся на фронт. Матері казав: «Не думав, що з протезом так зручно!».
Іллю Щербакова нагородили медалями «За оборону міста-героя Харкова» та «За врятоване життя». Посмертно йому надали звання «Почесний громадянин
Південноукраїнської міської територіальної громади».
Поховали захисника на Алеї Слави в Південноукраїнську.
У нього залишилися мати, вітчим і сестра.
