Дмитрій народився 16 травня 1987 року в селищі Пулини на Житомирщині. Після закінчення школи опанував фах водія. Працював за спеціальністю на Бердичівському пивзаводі. Вільний час проводив із сім'єю, любив грати з сином у футбол і рибалити.
Під час повномасштабної війни став до лав Збройних сил України. Служив у 13-му батальйоні 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Псевдо Камінчик отримав від побратимів за силу духу.
«Діма був веселим і доброзичливим. Турботливим батьком і чоловіком. Завжди допомагав друзям. Востаннє ми розмовляли 1 червня 2024 року. Як завжди, сказав, що кохає нас і скоро повернеться. Наступного дня написав: «Доброго ранку». А приблизно за годину він загинув», – сказала дружина Світлана.
Дмитрія нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «Хрест пошани».
Поховали захисника в Бердичеві на військовому кладовищі.
У нього залишилися дружина, син, дочка, тесть, теща та племінниці.
