Микола народився 21 травня 1979 року в селищі Люблинець Волинської області. Закінчив Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Там він зустрів майбутню дружину Оксану. Згодом у подружжя народилося троє дітей.
Родина переїхала в село Новосілки Володимир-Волинського району, де купила старий будинок і повністю переробила його. Микола понад усе любив сім’ю, захоплювався садівництвом, виноградарством та риболовлею.
Строкову службу чоловік проходив у Збройних силах України, згодом підписав контракт. Спочатку служив у зенітно-ракетному полку, а потім у прикордонних військах. Двічі брав участь у миротворчій місії в Іраку.
У 2014 році воював у зоні АТО. Потім був кінологом у Державній прикордонній службі України.
Із серпня 2021 року Микола служив в Маріуполі у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке» 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління ДПСУ. Псевдо Волиняка отримав, бо був родом із Волині, а також за високий зріст.
«Мій чоловік був найкращим. Мав багато друзів та був дуже хорошою людиною. На першому місці у нього завжди була сім’я. Він був справжнім захисником. Вірю, що в майбутньому житті ми зустрінемося знову», – сказала дружина Оксана.
Микола Ткачук мав миротворчі відзнаки за службу в Іраку, медаль «15 років сумлінної служби» та відзнаку «За участь в антитерористичній операції». Також він став кавалером орденів «За мужність» II та III ступенів.
Поховали захисника в селі Новосілки на Волині.
У нього залишилися дружина, три доньки та онук, якого назвали на честь дідуся.
