Життя 52-річного Анатолія Гонтаря обірвалося у селі Новоєгорівка, що на Луганщині. На цей населений пункт 17 квітня 2023 року російська армія скинула керовану авіабомбу. Удар припав на приватний будинок брата Анатолія, Віктора. Виникла сильна пожежа. Окрім них, під завалами загинув також їхній дядько Олександр. Врятуватися вдалося лише Наталії – дружині Віктора.

«Батько з братом і дядьком спершу поралися на городі, а коли пішли в дім снідати, роздався удар. Сусід чув, як вертоліт злетів з боку Ковалівки, де були окупанти… Поранена тітка Наталія дійшла до сусіда і попросила спробувати витягнути чоловіків з-під завалів, але самотужки він зробити цього не міг. А коли подзвонив до Борівської пожежної частини, йому сказали, що приїхати відмовляються. Люди пів години ще кричали з-під завалів, бо були живі… А розібрати палаючі завали без пожежників було неможливо», – розповіла донька Тетяна.

Анатолій Гонтар був родом з Новоєгорівки Луганської області. Там зростав та навчався. Працював в агрофірмі комбайнером і трактористом, а потім облаштував власну пасіку. Також займався домашнім господарством.

Через повномасштабне вторгнення деякий час мешкав з родиною у селищі Борова Харківської області, куди їм допомогли евакуюватися.

«Мій тато був дуже добрий. Ніхто від нього ніколи і слова поганого не почув. Завжди веселий, життєрадісний, умів підтримати, не відмовляв у допомозі. Вільний час присвячував родині, вона для нього була на першому місці. Був чудовим сімʼянином», – додала донька.

В Анатолія залишилися дружина, дві доньки, внучка та інші рідні.