top of page
Анатолій Смітюх
6 травня 2023 року
Головний сержант Анатолій Смітюх, позивний Сміт, загинув 6 травня 2023 року біля селища Діброва на Луганщині. Виконуючи бойові завдання, отримав смертельні поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Воїну був 51 рік.
Анатолій Антонович народився в селі Оленине Волинської області. Жив у місті Камінь-Каширський. У 1987 році закінчив Верхівську восьмирічну школу. У 1989-му здобув професію електромонтажника з освітлення освітлювальних і силових мереж та обладнань у Камінь-Каширському ПТУ. Через рік у цьому ж училищі отримав фах машиніста бульдозера.
У 1990-1992 роках пройшов строкову військову службу. В 1993-му закінчив факультет підготовки прапорщиків інституту прикордонних військ України у місті Хмельницький, зараз – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, за спеціальністю контролера КПП. Був направлений на службу в Луцький прикордонний загін (в/ч 9971), де обіймав посаду інспектора прикордонної служби І категорії. 2010 року звільнився в запас ЗСУ. Любив рибалити, збирати гриби, прищеплювати саджанці дерев.
У січні 2022 року чоловік повернувся до війська та підписав контракт із ЗСУ. Служив у 100-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 51-го окремого батальйону.
6 грудня 2023 року Анатолію Смітюху посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
«Татусь був найкращим татусем у цілому світі, найкращим наставником, порадником і розрадником. Він завжди був оберегом, супергероєм для нас, а зараз став ангелом-охоронцем з небес. Він був тим, хто завжди знав про все на світі, що б ти не запитав. Дуже любив природу, тваринок, як і вони його. Людина, яка захищала і водночас вчила самостійності. Той, хто перекваліфікувався у 51 рік, навчився і вчив інших. Людина, за якою стояли ми, його сімʼя, і не боялись нічого, бо він був поруч», – розповіла Ангеліна, донька полеглого захисника.
Похований військовий на новому кладовищі по вулиці Воля міста Камінь-Каширського.
В Анатолія залишилися дружина Валентина, донька Ангеліна та син Антон.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page