Захисник Маріуполя Андрій Божко, позивний Фамас, загинув 3 квітня 2022 року під час оборони міста від російських окупантів. Життя 23-річного воїна обірвала куля ворожого снайпера.

Андрій народився у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у металургійному ліцеї №16. Потім вступив до педагогічного університету на факультет історії та права. Навчання не закінчив, оскільки поїхав до Франції та приєднався до «Французького іноземного легіону». Через рік служби повернувся в Україну й долучився до полку «Азов» НГУ. Обожнював спорт, легку атлетику, бокс. Самотужки вивчав французьку мову. Цікавився зйомкою і монтажем відео.

Під час повномасштабної війни Андрій продовжував разом із побратимами виконувати військовий обов’язок. З перших днів вторгнення вони обороняли Маріуполь.

«Це була людина, яка бере на себе відповідальність за те, що робить і говорить. Дивився тільки вперед. Бачив мету і не бачив перешкод, розумів – щоб досягти результатів, потрібно діяти. Страх перед чимось був стимулом боротьби. Андрій був самодостатній. Не розглядав інших людей як спосіб розв'язання своїх проблем. Не дозволяв маніпулювати собою, не був лицеміром. Завжди брав на себе ініціативу. Справжній чоловік. Андрій був настільки багатогранним, як діамант, всі його грані мені дорогоцінні... Він завжди готовий був простягнути руку допомоги, від щирого серця і без отримання чогось натомість. Він був таким чуйним. Якщо комусь потрібна допомога, він навіть серед ночі вставав і робив усе, що від нього залежить. Заради близьких був готовий піти на все, всім пожертвувати. Світла, добродушна і самовіддана людина. Завжди хотів дізнаватися щось нове, постійно розвивався, вивчав мови, хотів ще подорожувати, був для багатьох прикладом. Він був мені не тільки однодумцем, з яким можна було обговорити все на світі, гідною опорою і підтримкою. Він був людиною, з якою ми створили свій маленький світ.
Мені не вистачає слів, щоб описати його. Він був особливим, він був моїм серцем і душею. Біль від втрати переповнює мене, і ця рана не затягнеться. Втрата Андрія – сильний удар для всіх близьких, рідних і просто знайомих. Пам'ять про нього залишиться назавжди і зігріватиме наші душі», – розповіла кохана загиблого Валерія.

Посмертно солдат Божко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом Кривий Ріг».

Поховали воїна на Алеї Героїв Центрального кладовища у Кривому Розі. У місті на честь захисника перейменували вулицю Доватора.

В Андрія залишилися бабуся, батьки, кохана, рідні, друзі і побратими.