top of page
Андрій Чертов

Андрій Чертов

30 липня 2023 року

21-річний солдат Андрій Чертов, позивний Мажор, загинув 30 липня 2023 року в районі міста Оріхів Запорізької області. Під час виконання бойового завдання опинився під завалами будівлі внаслідок влучання ворожого КАБ в місце розташування підрозділу. Через тиждень воїн мав одружитися із коханою.

Андрій народився в селі Бурчак Запорізької області. Жив у Запоріжжі. Закінчив Михайлівське вище професійне училище, здобув фах оператора з обробки інформації та програмного забезпечення. Захоплювався автомобілями та футболом, мав багато нагород. Любив життя, мав багато планів. Після навчання працював у Польщі. Між тим займався всім, де можна було заробити кошти – таксі, доставка, перепродаж товарів. Повернувся в Україну і через декілька місяців почалась велика війна.

З самого початку повномасштабного вторгнення хлопець почав шукати можливості потрапити на службу в ЗСУ. Усі військкомати в місті відмовили через вік і запис в квитку про непридатність через стан здоров’я. Але це його не зупинило. Знайшов можливість потрапити у запорізький добровольчий підрозділ. Проходив навчання, брав участь у бойових діях на сході. Згодом таки зумів потрапити на службу. 1 вересня 2022-го вступив до лав ЗСУ. Проходив службу у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Вже там йому спочатку відмовили, але, коли почули про бойовий досвід, який він здобув в добробаті, взяли на посаду водія в ПВЗ. Через місяць перевівся в службу охорони державної таємниці, де служив до загибелі.

«Відбір в цю бригаду був жорстким. Потрапити було непросто, а в нього вийшло. Завжди говорив про те, що справжній чоловік повинен захищати свою сімʼю, свій дім, свою країну. Його дім окупований. Мріяв про те, що скоро його звільнять, і він обійме бабаню (так називав бабусю). За свій занадто короткий вік зміг і зробив більше, ніж багато хто за все життя. Він – моя душа. Він – мій світ. Я б все на світі віддала, щоб мати можливість його врятувати. Він був, є і буде у мене і для мене найкращим. У нього багато друзів, він завжди всім допомагав, у всьому розумівся і міг зробити будь-що. Він – моя камʼяна стіна. Він дуже хотів дитину. І я впевнена, що був би найкращим татом. Ми мріяли про великий будинок, велику сімʼю… Він дуже хотів після війни займатись сільським господарством. Але сталось непоправне. Усе те, що ми хотіли разом, я обов’язково втілю в життя. Зроблю все так, як він хотів. У памʼять про нього. Я вдячна долі за те, що мені пощастило кохати і бути коханою цього чоловіка. Він – мій Герой. Люблю назавжди, чекаю і йду назустріч», – поділилася наречена воїна Ольга. Вона – військовослужбовиця, служила разом з Андрієм.

Поховали воїна на Капустяному кладовищі у Запоріжжі.

В Андрія залишилися батьки, бабуся, молодша сестра, вагітна кохана, багато рідних і друзів.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Оріхів, Запорізька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page