Сержант Андрій Хабінець, позивний Дід, загинув 26 червня 2022 року у бою з окупантами біля села Мазанівка на Донеччині. Бійцю було 55 років.

Андрій народився і жив у Києві, був кияниним у четвертому поколінні. Закінчив Київський політехнічний інститут, здобув фах інженера-механіка. Працював митним брокером. Багато читав, вивчав історію. Тримав пасіку. Любив подорожувати Україною з коханою.

Коли почалася російсько-українська війна, чоловік зайнявся волонтерством. Потім брав участь в АТО на Донбасі. У 2014-2015 роках воював у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Був у боях за шахту «Бутівку» біля Донецького аеропорту. За той період був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Після демобілізації повернувся до цивільного життя. Але продовжував постійно навчатися військовій справі, адже розумів, що повномасштабна війна має початися. Ходив на стрільби, відвідував курси з тактичної медицини. У вересні 2021 року підписав контракт про проходження служби у військовому резерві ЗСУ.

У 2015-му почав будувати будинок. Разом з родиною планував переїхати туди у 2022-му. А потім сім'єю мали вирушити у мандрівку на Херсонщину та Миколаївщину.

У перший день російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, Андрій поїхав до своєї 25-ї бригади, яка перебувала на фронті. Отримав контузію та поранення. Та після лікування відразу повертався до побратимів.

«Кажуть, буде легше… А ні, ще гірше, ніж тоді, коли почула, що Сашу і Андрюшу вбили. А через пару хвилин я побачила в фейсбуку співчуття. Цього не може бути, ти ж обіцяв повернутися. Я дізналася, що ти загинув 27 червня. А в день твоєї смерті у мене з шиї впав хрестик, який я ніколи не знімала. Я так перелякалася. І не даремно. За перші два місяці війни ти постарів років на 15. Я тебе не впізнала в госпіталі, куди ти потрапив з осколковими пораненнями. Ти змарнів і повторював: «І я там був, і я там був». Таке відчуття, що ти був у пеклі! А загинув ти через два місяці після поранення. Це невиліковний біль, що тебе вбили. Вбили наше майбутнє. Вбили наші плани. Вбили все…» – написала дружина захисника Ірина, з якою вони прожили разом 31 рік.

Поховали Андрія у мікрорайоні Бортничі в Києві.

У захисника залишилися дружина і донька.