Військовослужбовець Андрій Козир загинув 29 березня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Попасна на Луганщині. Захиснику назавжди 49 років.

Андрій Козир народився у селищі Шевченкове на Харківщині. Мав середню освіту. Після одруження мешкав у сусідньому селі Гроза. Працював різноробом у місцевій дорожній службі, займався реалізацією м'яса. Згодом поїхав у Польщу, де працював на будівництві. До нього приїхала і його родина.

На момент початку повномасштабної війни Андрій був із сім'єю у Польщі. Він сказав рідним, що не може стояти осторонь і вирішив повернутися в Україну. Його син Денис поїхав з ним. Обоє стали на захист країни. Андрій Козир проходив службу в лавах 53-ї окремої механізованої бригади. Під час одного із штурмів бойових позицій ворога його смертельно поранили.

Денис Козир продовжив служити в ЗСУ близько 1,5 року, а потім у зв'язку із станом здоров'я був звільнений.

«Андрій був дуже стильний, з власним, неповторним почуттям гумору. Він хотів зустріти старість у Грозі. Дуже багато вкладав у свій «будиночок на старість», який саме так називав жартома. Тому що хотілось зробити гараж, гарний ремонт вдома та забезпечити родину. Всі, хто знає родину Козирів, можуть сказати, що ці люди дуже віддані, добрі та щедрі. На їхніх святах столи завжди ломались від їжі та випивки, дуже любили гостей та зустрічі з друзями», – написав друг сина загиблого Олександр Долганін.

Загиблого Героя поховали спочатку на Дніпропетровщині, оскільки його рідне село на той момент було окупованим. 5 жовтня 2023 року родина Андрія вирішила перепоховати його у Грозі. Після чину похорону майже вся рідня, друзі, знайомі бійця пішли в місцеве кафе на поминальний обід. Щойно сіли за стіл, як у будівлю влучила російська ракета. Цей обстріл відібрав життя понад 50 людей. Найближчі рідні Андрія Козиря, три покоління його родини, загинули.