Молодший сержант Андрій Міщенко, позивний Галас, поліг 17 квітня 2022 року під час бою за Маріуполь на Донеччині. У березні він полетів із побратимами у місто, оточене російськими військами. Був одним із учасників секретної спецоперації. У травні воїну виповнилося б 23 роки.

Андрій народився в Білорусі. З дитинства жив з родиною на Київщині. Навчався у столичній школі №240. Потім закінчив Березанський ліцей. З дитинства захоплювався малюванням і згодом це переросло у професію – став тату-майстром та відкрив власну студію. Обожнював хард-рок. Найбільше цінував у людях почуття гумору. Дуже смачно готував. Мріяв створити сім’ю і мати власний тату-салон. Певний час служив в армії за контрактом та згодом повернувся до улюбленого заняття.

З початком повномасштабної війни Андрій разом із рідним братом долучилися до лав захисників. Галас обіймав посаду командира відділення.

Його мама Юлія добре пам’ятає останню зустріч із Андрієм. Це було наприкінці березня, після зачистки Бучі. Андрій вже вирішив, що поїде в Маріуполь і йому вдалось ненадовго вирватись до мами.

«Ми ще тоді з ним так міцно обійнялись… Якби я знала, що це востаннє», – розповіла Юлія.

12 квітня 2022 року Андрій ще зміг вийти на зв’язок. Жінка зазначила, що голос у сина був дуже сумний.

«Андрій сказав: «Я тебе люблю. Якщо зі мною щось станеться, я тебе прошу, тільки не плач», – пригадала вона.

17 квітня старший син надіслав Юлії повідомлення: «Мама, Андрій загинув».

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя в селищі Баришівка на Київщині.

В Андрія залишились любляча родина, друзі та побратими.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.