29-річний старший солдат Андрій Солтик на псевдо Татар поліг 1 квітня 2024 року поблизу села Діброва на Луганщині. Виконуючи службові обов’язки, він отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу.

Андрій – уродженець села Ювківці Хмельницької області. Закінчив Острозьке вище професійне училище та здобув фах слюсаря-механіка. Працював у Польщі. Захоплювався футболом, любив рибалити.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав свою країну в лавах Збройних Сил України. Був бійцем 63-ої окремої механізованої бригади.

«Наше серце ще досі не вірить, що тебе вже з нами немає… Андрійку, ти був і є найкращим братиком у світі. Кожна людина, яка розповідала про тебе, говорила, якою світлою людиною ти був для них. Ти був доброю душею не лише для рідних, а й для, здавалось б, чужих людей, які стали твоїми побратимами. Завжди будеш у серці і памʼяті таким мужнім, сміливим, позитивним – справжнім патріотом та Героєм своєї країни. Вічна і світла памʼять, братику», – написала сестра загиблого.

Поховали захисника в рідному селі.

В Андрія залишились мама, сестри та інші рідні.