Захисник Андрій Загоруйко загинув 3 листопада 2022 року у бою з окупантами в районі селища Спірне під Бахмутом на Донеччині. Боєць потрапив під ворожий мінометний-артилерійський обстріл і довгий час вважався зниклим безвісти. 9 листопада йому мало виповнитися 48 років.

Андрій народився у місті Мар’їнка Донецької області. 1996-го закінчив з відзнакою математичний факультет Донецького національного університету. 8 років займався викладацькою діяльністю. З 2004-го почав працювати на телебаченні. Був режисером, сценаристом та оператором. У 2012-му приєднався до телеканалу «Київ», де за два роки став автором та ведучим історичного проєкту «Київські історії». Був учасником Революції Гідності. Його захопленням був футбол, на якому він розумівся на рівні експерта, міг назвати гравця і на якій хвилині він забивав голи в різні роки.

Під час повномасштабної війни Андрій приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 25-му окремому стрілецькому батальйоні. Був у взводі переносних зенітно-ракетних комплексів.

«Я не плакатиму за Тобою. За Воїнами не плачуть. Я сумуватиму. Я пишаюся тобою, Брате! Там, у засвітах, Тобі теж не буде соромно за мене…» – написав брат Віталій Загоруйко.

«У школі, а потім у технікумі, де ми разом працювали, він здобув прізвисько "Матриця". Червона краватка була його фірмовим стилем. Все життя прожив у робочому гуртожитку або на квартирі. Без особливих ознак комфорту. А для нашої родини мав головну ознаку Доброго друга. Високого, самотнього, україномовного, з водійськими правами «як вкладення у майбутнє», з вивченням англійської на перспективу, сором'язливого до почервоніння щік. Людина без квартири, автівки, дружини, коханки. Лише сам він. Зі своїми якостями Доброї людини. І все... його нема. Він тепер назавжди частина душі України», – написав про загиблого товариш Павло Кушнір.

21 лютого 2023 року воїна поховали на Лук’янівському цвинтарі у Києві.

В Андрія залишилися батьки і брат.