29-річний молодший сержант Артур Галстян, позивний Тренер, загинув 24 січня 2024 року в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Під час виконання військового завдання воїн отримав смертельні поранення.

Артур Едуардович народився в місті Обухів Київської області. З ранніх років захопився спортом, тому з майбутнім фахом визначився швидко. Здобув вищу освіту в Національному університеті фізичного виховання і спорту. Працював тренером у фітнес-клубі «Дельтаплан». Тренував і загартовував молодь. Займався боксом і футболом.

З перших днів повномасштабного вторгнення разом із батьком пішли добровольцями на фронт та стали на захист рідного міста. Артур служив командиром відділення у 114-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ.

Під час проходження військової служби отримав медаль «Захистимо свій дім. Захистимо Україну», відзнаки «За оборону України» та «Ветеран війни».

«Артур був дуже чесною, доброю, мужньою людиною. Усе своє мирне життя Артур присвячував спорту! Саме на війні він зрозумів, до чого готував себе все своє життя. Загартований, сильний, мужній, чесний став на захист нашої держави! Підтримував фізичну форму та займався спортом навіть під час проходження військової служби, тренував своїх побратимів. Бойові навички, отримані завдяки заняттям спорту, допомагали на полі бою. Своєю силою та жагою до перемоги підіймав бойовий дух усіх побратимів! Неодноразово рятуючи життя військовослужбовців! Світла людина, цвіт нації, приклад для молоді та майбутнього покоління!» – розповіла хрещениця його мами Дарина Варбанець.

«Рідні, друзі та побратими пам’ятають його як глибоко порядну, віддану й доброзичливу людину. Він завжди готовий був підтримати й допомогти. Енергія та життєрадісність Артура надихала всіх навкруги. Молодий, енергійний хлопець віддав своє життя за нашу незалежність. Його втрата – невимовний біль для рідних і близьких. Нехай світла памʼять про Артура, як відданого сина, воїна та патріота, назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав і любив», – зазначили в університеті, який він закінчив.

Поховали Героя на кладовищі «Польок» в рідному Обухові.

В Артура залишилися батьки Едуард Агабекович та Олеся Олександрівна, інші рідні, близькі, друзі та побратими.