20-річний захисник Данило Сікорський, позивний Марк, загинув 20 серпня 2023 року під час бою в районі Бахмута на Донеччині. Того дня він врятував побратима із підбитого ворогом танка, але згодом отримав смертельні поранення.

Данило народився в Херсоні. Навчався у фізико-технічному ліцеї. Потім вступив до Льотної академії НАУ в Кропивницькому, але закінчити її не встиг. Восени 2021 року через епідемію коронавірусу курсантів-другокурсників відправили на дистанційне навчання. Це дало можливість хлопцю влаштуватися на «Нову пошту», щоб отримати певну незалежність.

Повномасштабне вторгнення Данило зустрів удома, в Херсоні. Під час окупації рідного міста хлопець потайки від батьків був активним учасником спротиву. Разом із друзями розклеювали патріотичні листівки, робили інші потрібні дії. Старші чоловіки родини також не сиділи склавши руки. За кілька місяців окупації сім’я пережила багато ризиків, нестачу їжі, страшну невідомість.

У червні 2022-го, коли з’явилась можливість, Данило виїхав на вільну територію. У вересні змогли врятуватися й інші члени родини. Хлопець поїхав в Одесу, там знову пішов на «Нову пошту». У липні 2022 року він пройшов відбір та підписав контракт з 3-ю окремою штурмовою бригадою ЗСУ. Через те, що йому не було й 20 років, довелося збирати багато документів та дозволів. Були складні випробування, перевірка фізичних можливостей, потім – кілька місяців навчання. Наступний невимовно важкий рік він був серед тих, хто тримав фортецю Бахмут, а після відступу – зупинив ворога біля Андріївки. Був кулеметником. Мав позивний Марк – від римського полководця Марка Аврелія.

Данило Сікорський отримав відзнаки «За особисту хоробрість» та «Золотий хрест». В останні місяці життя він уже командував групою. За словами мами, Данило органічно відчував себе в армії, і якби не загинув, мабуть, своє життя пов’язав би з військовою справою.

«Даня був дуже активний до роботи. З досить молодого віку старався підробляти, і у мене на фірмі, і в інших місцях. Завжди був старанним, швидко всьому вчився, не цурався простої роботи. «Нова пошта» була його першим офіційним місцем, він радів цьому. Даня завжди дуже багато читав. Цікавився давньогрецькою та римською історією, війнами старого світу, історією України. Книжки передавали навіть на фронт, читав між бойовими чергуваннями», – розповів його батько Олексій.

«Він був дуже добрий. Порядний, ввічливий, всебічно розвинений, мав лідерські якості. Грав на гітарі, займався карате, важкою атлетикою», – додала мама Олена.

«Данило був доброю, щирою, розумною людиною з великим серцем. Людиною слова, людиною честі. Він гідно жив, любив життя, виборював нашу свободу і загинув як Герой!» – зазначили у Льотній академії.

Поховали молодого Героя в рідному місті.

У Данила залишились батьки, брат, інші рідні, друзі та побратими.