Молодший сержант Данило Земськов, позивний Друг Даня, загинув 14 серпня 2023 року поблизу села Діброва на Луганщині. Отримав уламкове поранення в голову під час виконання бойового завдання та помер на місці. Захиснику назавжди 33 роки.

Данило народився в місті Корюківка Чернігівської області. Після школи навчався в училищі на деревообробника, але не закінчив і за професією ніколи не працював. Його покликанням було керування вітрильними яхтами та проєктування яхт і планування подорожей. Здобув звання кандидата в майстри спорту з вітрильного спорту. У 2014 році брав участь у АТО у складі добровольчого обʼєднання «Госпітальєри». Пройшов Піски та Авдіївку на Донеччині. Згодом повернувся до мирного життя. Останні декілька років виробляв резинові вітрильні човни, які можна брати з собою у літак, для себе та друзів. Працював на приватному кораблі.

З початком повномасштабної війни чоловік знову без роздумів вирішив стати на захист своєї країни. Данило воював у лавах 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був старшим бойовим медиком інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення та неодноразово рятував життя побратимів.

«Любив мандрувати велосипедом, річками та морями на надувному човні, який зробив власноруч. На звичайному самокаті проїхав більше 100 кілометрів. Займався дайвінгом. Взимку, коли був добрий лід, ходив на буєрі. У нього завжди було про що розповісти – мільйон цікавих історій. Трошки писав вірші. Але найбільше його вабили море, вода, вітрила. З 2014 року як патріот своєї країни став на захист. Далі повернувся до мирного життя, але… Прийшов 2022 рік… Не вагаючись, підписав контракт. Навіть не можу сказати, скільки життів він врятував… За півтора року так і не отримавши відпустки, так і не зробивши пропозиції своїй дівчині, так і не обійнявши маму, за якою так скучив. У 33 роки обірвалось все…» – розповіла мама загиблого.

«Для всіх близьких Данило був найкращою людиною в житті. Він завжди міг підтримати та підняти настрій своїми жартами. Був дуже життєрадісним, любив життя. Але, попри те, що він завжди був усміхнений, він завжди залишався серйозним і справедливим. Завжди був вірним своїм принципам. І ще до 24 лютого знав, що одним із перших стане на захист країни. Він не міг інакше. За роки війни вивчився на парамедика. Був у цьому одним з найкращих, отримав посаду начмеда та здобув велику повагу серед більш досвідчених медиків», – додала його кохана Анастасія Верхомій.

Поховали Героя в місті Українка на Київщині, де він жив останні роки.

У Данила залишилися мама Ольга Олександрівна, сестра Євгенія, брат-близнюк Кирило, дівчина Анастасія, рідні, друзі та побратими, пес Шприць і кицька Ванта.