Старший лейтенант Денис Дудінов, позивний Фантом, загинув 20 березня 2022 року в місті Маріуполь Донецької області. Під час виконання бойового завдання захисник отримав поранення, несумісні з життям.

Денис народився у Донецьку. Коли йому було 8 років, з родиною переїхали в Київ. Навчався в школі №57. Здобув вищу освіту юриста міжнародного права. В 2014 році вступив до полку «Азов». Був заступником командира батальйону по роботі з особовим складом.

«Денис завжди мріяв бути військовим. Попри свій «білий квиток», бо мав поганий зір і проблеми із серцем. У травні 2014 року записався добровольцем до полку «Азов». Спочатку був перекладачем, бо вільно спілкувався п’ятьома мовами. Згодом вивчився на танкіста і служив в Маріуполі. Ще до повномасштабного вторгнення казав: «Мамо, буде велика і дуже серйозна війна». Коли почалося повномасштабне вторгнення, Денис з побратимами перебував на «Азовсталі». Росіяни цілодобово скидали авіабомби. Денис казав, що вібрація була такої сили, як від землетрусу. Навіть у бункері не можна було спати», – розповіла мама Галина Голіцина.

У день загибелі Денис був на вахті з гранатометом. Підбив 2 танки і одну БМП.

«Коли вже мали мінятися, налетів бомбардувальник. Побратим Тарас розповів: «Нам не було де заховатися. Ми впали на землю. Коли затихло, Денис був весь в крові. Він нічого не бачив. Ми перебинтували йому очі і віднесли в медичний бункер. Уламок пробив Денису праве око і потрапив в мозок». Син помер на операційному столі. Мені повідомили наступного дня. Десь через 2 дні Денис мені наснився. В якійсь квартирі і на дивані спить моя дитина. А я тихесенько: «Синку, синку, це ти?». Хоч у сні знаю, що загинув. Намагаюся його розбудити, щоб відкрив очі. Гладжу і до себе притискаю. А в нього немає правої руки, тільки культя. Я йому: «Ти через те, що немає, сказав, що загинув. Але люди і так живуть. Ти ж «шульга» і робоча в тебе ліва рука. Ну буде протез». Залишила, хай спить. Про себе у сні подумала, треба мамі сказати, що внук живий. Мовляв, так вона сама скоро побачить… Але мами моєї не було серед живих. Тіло Дениса передали через 10 місяців. Тоді я дізналася, що осколком йому роздробило праву руку. Лікарі прооперували, щоб можна було протезувати. Зробили культю. Так як мені наснилося», – поділилася Галина Голіцина.

Тіло Дениса кремували 15 січня 2023 року на Байковому кладовищі в Києві.

Посмертно Денис Дудінов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У захисника залишилася матір. Його старший на 8 років брат Дмитро воював з початку російсько-української війни. Помер 29 серпня 2014 року внаслідок поранення, яке отримав у Іловайську на Донеччині.

***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.