Розвідник Денис Уманський загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Водяне на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. Йому тепер назавжди 25.

Денис народився у місті Добропілля Донецької області. Закінчив Білицьке професійно-технічне училище. Потім вирішив піти на військову службу за контрактом до ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Після закінчення контракту поїхав працювати до Польщі.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину, щоб стати на її захист від окупантів. Служив у 53-ій окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Брав участь у боях за Херсонщину й Донеччину, зокрема, воював під Бахмутом, Вугледаром і Донецьком. У травні 2023-го одружився. Мав багато планів на життя, яким не судилося здійснитися.

«Добра, чуйна, весела людина, яка завжди була в повазі серед товаришів, – так відгукуються хлопці про Дениса. Завжди був у бойовому дусі, не боячись нічого. Веселий, завжди усміхнений хлопець втратив життя, його серце перестало битися. Єдиний син, коханий чоловік та надійний друг – тяжка втрата для всіх близьких, знайомих… А для матері – вічний біль втрати та сліз. Спочивай з миром. Хай рідна земля, за яку ти поклав життя, буде для тебе пухом. А ти – вірним янголом-охоронцем для матері та дружини, міцним крилом і помічником з небес для товаришів», – написала про Дениса його дружина Катерина.

«Син життя проживав 1 день за рік. Захоплювався комп'ютерами, з дитинства хотів бути програмістом, писав програми. Був добрим, чесним, відвертим. Нікого і нічого не боявся. Любив свою Україну. Коли вирішив на початку війни поїхати воювати, я запропонувала волонтерити, а він відповів: «Як я можу бути в Польщі, коли мої хлопці з Харкова, Житомира воюють? Що я скажу своїм дітям?» А тепер у мене немає сина, і ніколи не буде онуків...», – сказала Олена Уманська, мама Дениса.

Поховали захисника у рідному місті.

У нього залишилися мама, дружина, інші рідні, друзі та побратими.