Захисник Маріуполя Дмитро Бабіч, позивний Величар Запорожець, загинув 15 квітня 2022 року внаслідок ворожого авіаудару по заводу «Азовсталь». Воїну був 41 рік.

Дмитро народився і жив у Запоріжжі. Займався фізичною підготовкою, відвідував патріотичні табори, згуртував навколо себе місцеву молодь – проводив з ними військові тренування на острові Хортиця. Очолював у місті ВГО «Патріот України». Брав активну участь у мітингах та патріотичних заходах. Був одним із організаторів богославень і свят рідновірів на острові Хортиця. Займався реалізацією виробів з дерева й металу. Виготовляв кулони, символіку й обереги за мотивами археологічних знахідок. За словами друзів, до війни з Росією Дмитро готувався з 2005 року, тренувався сам і тренував інших. Застосовував для цього козацькі практики.

Брав активну участь у Революції Гідності. У 2014 році пішов добровольцем на війну, вступив до лав полку «Азову». Окрім бойової справи, як технічний фахівець, відповідав за зв'язок.

«Він вкрай рідко брав військову відпустку, а коли приїздив, то обов'язково відвідував всі українські заходи, які були в місті. Якщо було рідновірське свято, то Величар був серед організаторів», – згадує друг загиблого Світовит Пашник.

З 2014 року Величар вже не повертався до цивільного життя, вважаючи захист країни своєю місією. 24 лютого 2022-го Дмитро служив у Маріуполі. До останнього подиху жив як воїн, присвятивши своє життя боротьбі за вільну Україну.

«Це абсолютно військова людина, яка була відданою своїй справі. Він жив заради перемоги. Відмовлявся ходити у відпустки й майже не мав цивільного одягу. Він рідко відкривався, ніколи не скаржився й нічого не боявся», – розповідає командир Мольфар.

Посмертно штаб-сержант Бабіч нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «За військову службу Україні».

Прощання з воїном відбулося у Київському крематорії. Духовний обряд поховання проходив у Запоріжжі на острові Хортиця.

У Дмитра залишилися батьки, сестра та племінник.