Старший солдат Дмитро Бендик загинув 31 січня 2023 року під час оборони міста Вугледар на Донеччині від російських окупантів. Воїну було 43 роки.

Дмитро народився в селі Дібрівне Чернігівської області. Навчався у місцевій школі. Потім закінчив Чернігівський обласний педагогічний ліцей для обдарованої сільської молоді. У 1999 році здобув фах вчителя біології у Чернігівському педагогічному університеті. Після випуску пройшов строкову військову службу, а через рік вирішив залишитися в армії та уклав контракт із ЗСУ. У 2003-му звільнився. Захоплювався технікою та ремонтом автомобілів.

2020 року Дмитро повернувся до лав ЗСУ. Уклав контракт із 72-ю окремою механізованою бригадою імені Чорних Запорожців. Служив на посаді старшого механіка-водія. Воював в ООС на Донбасі.

З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік продовжував захищати Україну від окупантів. Брав участь у боях на Київщині та Чернігівщині. Згодом їх підрозділ перемістили на інший гарячий напрямок.

«Дмитро був світлою людиною. Його любили друзі, знайомі, сусіди, колеги, побратими. Діма говорив, що для них там, на полі бою, дуже важливо знати, що вони мають міцний тил. Він завжди посміхався, жартував і обіцяв привезти додому Перемогу», – написала односельчанка загиблого Валентина Чорна.

«Вірність присязі та своєму народові була для Дмитра понад усе. Як і його побратими по зброї, він мріяв бачити рідну землю вільною, мирною, квітучою. Щоб на ній народжували дітей, щоб зростали на ній сильні духом і тілом люди, щоб працювати і робити її успішною. Він зробив для цього все, що міг, і навіть більше. Вічна пам’ять і шана тобі, Герою… Легких хмаринок тобі, Воїне», – зазначили у Городнянській міській раді.

Поховали захисника у рідному селі.

У Дмитра залишилися батьки, дружина і двоє дітей.