Старший солдат Дмитро Бевза, позивний Дімон, поліг 2 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання у селі Терни Донецької області. Воїну назавжди залишилося 47.

Дмитро народився у Вінниці. Зростав у селі Парпурівці, де закінчив школу. Після – служив в армії прикордонником. Мешкав з сімʼєю в Хижинцях. У цивільному житті працював у Вінницькій виправній колонії №86.

Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну в складі 21-ої окремої механізованої бригади. Обіймав посаду стрільця-санітара. Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».

«Любий батько був для нас прикладом вірного друга, працьовитого господаря та люблячого сімʼянина. Завжди на позитиві, щедрий та хоробрий. Ніколи не боявся перешкод, які ставали на його життєвому шляху. Приклад справжнього чоловіка: мужнього, надійного, наполегливого. Він був коханим чоловіком, турботливим батьком та хорошим сином. Для усіх друзів і близьких залишився у памʼяті завжди усміхненим та безмежно добрим», – розповіла Інна Бевза.

Поховали захисника у селі Хижинці Вінницької області.

У Дмитра залишилися батьки, дружина Галина, син Богдан та донька Інна.