Солдат Дмитро Костюк загинув 20 березня 2023 року в селищі Білогорівка Луганської області. Вночі він із батьком та ще одним військовим прийшли на позицію. О 8 годині ранку росіяни почали її штурмувати. Бій був нерівний. Ворог захопив позицію, а за годину українські військові її відбили. На жаль, Дмитро та його батько були вже мертві. Захиснику назавжди 20 років.

Дмитро родом з Чернігова. Після школи вступив до Транспортної академії України на заочне навчання. Жив із батьком у Києві. Паралельно з навчанням працював кухарем у грузинському ресторані. Захоплювався ІТ, обожнював комп’ютерні ігри.

Коли почалася пандемія коронавірусу, хлопець взяв академвідпустку і пішов на строкову службу в армію. Коли повернувся, працював майстром з ремонту телефонів: мав власну точку.

Хлопець багато часу проводив із батьком. Коли почалася повномасштабна війна, вони разом вступили до територіальної оборони. Спочатку у складі одного з підрозділів військової частини А7333 несли службу на Чернігівщині. Після звільнення регіону пройшли курси інструкторів та стали навчати інших військових.

У грудні 2022-го їхній 167-й батальйон 119-ї бригади територіальної оборони вирушив на Схід України. Один із родини Костюків міг залишитися в Чернігові, але чоловіки вирішили, що поїдуть удвох. Уже мала бути ротація, але хлопців не міняли. І 20 березня 2023 року Дмитро з батьком пішли на останнє в житті чергування…

«Дімочка такий спокійний у нас був. Дитя після 11 класу, а сам на себе заробляв, учився. Він так мріяв про мотоцикл. Придбав якраз перед тим, як їхати на Схід і відучився в автошколі. Тільки водійське посвідчення не встиг отримати. Господи, як їх обох не вистачає», – каже бабуся Наталія Костюк.

Попрощалися з Дмитром та його батьком Олександром 29 березня 2023-го в Катерининській церкві в Чернігові. Обох поховали на місцевому кладовищі «Яцево».

У захисника залишилися бабуся та інші рідні.