Лейтенант Дмитро Попченко, позивний Ембер, поліг 6 червня 2023 року поблизу селища Опитне, що на Авдіївському напрямку Донеччини. Виконуючи бойове завдання, потрапив під мінометний обстріл. Побачивши пораненого побратима, одразу кинувся рятувати його. В цей момент отримав отримав поранення, несумісні з життям. Захиснику назавжди залишилось 25 років.

Дмитро народився і прожив усе життя в селищі Олександрівка Донецької області. У 2020 році закінчив Донбаську державну машинобудівну академію. Далі продовжив навчання на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету, де отримав звання лейтенанта. З самого дитинства дуже любив спорт, грав у футбол, волейбол, теніс, займався на турнірах, брав участь у всіх змаганнях, займав призові місця. Також дуже любив компʼютерні ігри.

Від жовтня 2022 року чоловік проходив службу у військовій частині А4862, у квітні 2023 року потрапив до 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». Служив на посаді офіцера-психолога. Свій позивний отримав на честь персонажа з його улюбленої компʼютерної гри «Dota 2», тому що він був таким же спритним і невловимим, стрімко атакував всіх ворогів навколо.

«Не такої долі я хотіла своєму сину, але дякую Богу, що він у мене був, хоча і дуже мало. Вже минув час з його загибелі, а я все ще на нього чекаю. Він для мене живий. Він живе у моєму серці і буде жити завжди», – сказала мама загиблого Наталя.

«Тебе вже стільки немає, а ми продовжуємо жити. Жити без тебе, плакати від горя і посміхатися, згадуючи моменти, повʼязані із тобою, бо ти був справжньою, доброю та чесною людиною, без лицемірства і фальші, ти завжди міг вислухати і підтримати, а ще ти був справжнім патріотом, мав чітку позицію ще до повномасштабного вторгнення і довів не тільки словами, а й ціною свого життя, що ти готовий на все заради незалежності нашої країни. Ніколи не забудемо, ніколи цього не пробачимо», – додали його друзі.

Поховали Дмитра в рідному селищі.

У нього залишились батько Володимир, мати Наталя, старша сестра Юлія, рідні, друзі та побратими.