Федір Лукашук прожив 82 роки. 21 березня 2022-го, коли тривали бої на Чернігівщині, його серце не витримало.

Федір жив у селі Трисвятська Слобода. Неподалік стояли російські окупанти. Чоловік хворів, уже не міг сам ходити. Під час обстрілів рідні носили його у погріб.

Федорові було вкрай важко витримувати ці перенесення і перебування під землею. З часом його стали залишати в хаті.

«Потім дім розбомбило. Тато вижив, я встиг його винести. Важко передати, що він там пережив, що відчував. Після цього ми всі разом три дні жили у шкільному підвалі. А далі перейшли до родичів. Там тато і помер. Уявіть, як людині в такому віці переживати війну, та ще й медичної допомоги, ліків не було. Отак воно й сталося все», – розповів син Олександр.

Федір народився у селі Видраниця на Волині. Здобув фах агронома. Його дружина була з Чернігівщини, куди у 1960-х подружжя і переїхало.

Федір Лукашук працював головним агрономом у Кувечичах. Мав чимало нагород за професійні досягнення. Був вольовим, харизматичним, із лідерським характером. Мав чималу колекцію кімнатних рослин, серед яких – залізне дерево, лимони, лаврове дерево. На пенсії займався бджолярством, вирощував троянди, працював у саду.

«Тато все життя присвятив сільському господарству. У 1990-х, коли масово занепадали колгоспи, в Кувечичі приїхали колектори, міліція. Хотіли забирати техніку. Тато зібрав селян і не дав це зробити. Так колгосп вдалося зберегти і люди мали роботу, село розвивалося. Згодом тут постав сільськогосподарський виробничий кооператив, що працює досі», – розповіла невістка Олена.

У Федора Лукашука залишилися діти й онуки.