Морпіх Геннадій Добрянський, позивний Батя, загинув 5 червня 2023 року під час штурмових дій поблизу селища Урожайне на Донеччині. Захиснику було 49 років.

Геннадій народився в селищі Олександрівка Миколаївської області. Здобув середню освіту в Олександрівській школі. Потім вступив до Вознесенського ПТУ-18, де навчався на електрика. У 1992-му був призваний на строкову службу та зарахований в списки Чорноморського флоту. За два роки – звільнений зі строкової служби з присвоєнням звання старшина 1 статті. Після служби змінив кілька професій, доки в 2006-му не влаштувався на залізницю, де працював монтером колії 4 розряду. У вільний час любив читати, надавав перевагу пригодницькому жанру, а також історичній літературі з описом культурних памʼяток світу. Любив переглядати старі фільми та французькі комедії. Вів здоровий спосіб життя, рано прокидався, щоб зробити фізичні вправи.

14 січня 2023 року Геннадій був мобілізований до лав Військово-морських сил ЗСУ. Він обійняв посаду головного сержанта взводу в 37-ій окремій бригаді морської піхоти.

«Він був єдиним сином у батьків. Добрий, чуйний, турботливий, люблячий чоловік і батько. Був добрим та веселим, любив жартувати. Та незважаючи на веселу вдачу був відповідальним, не любив запізнюватись, мав добру памʼять. Завжди відстоював справедливість та був готовий прийти на допомогу. Його любили та поважали рідні, друзі, колеги та знайомі. Він легко заводив нові знайомства, був відкритий та щирий у спілкуванні. В людях бачив тільки хороше. Понад усе любив свою сімʼю. Та повномасштабне вторгнення змусило його вступити спочатку до місцевого ДФТГ, а потім – до морської піхоти. «Вірний завжди» – гасло морських піхотинців і він був саме таким. Був вірний своїй сімʼї, рідним, друзям, побратимам, країні. Ніколи не скаржився, постійно працював над удосконаленням військових навичок. Він мріяв про мир і повернення додому. Про те, як в свій час відгуляємо на весіллях дітей та чекатимемо на майбутніх онуків, яких збирався любити та балувати. Пишаємось тобою, наш Герой-янгол. Любимо, сумуємо…» – поділилася дружина полеглого захисника Любов.

Поховали Геннадія в рідному селищі Олександрівці.

У захисника залишилися батьки, дружина, донька та син.