Життя Євгена Павленка відібрав російський обстріл Донецької області. 12 липня 2024 року ворог атакував Мирноград двома авіабомбами. Автобус, у якому він віз людей після робочої зміни додому, опинився в епіцентрі вибуху. Поряд не стало колег Євгена – Олега Усика і Світлани Кочергіної.

Євгенові Павленку було 42 роки. Він працював водієм у Дирекції з транспорту компанії «Метінвест Покровськвугілля» з 2014-го. Возив людей на роботу через блокпости, яких на Донбасі вже було чимало.

Із перших днів повномасштабного вторгнення, окрім основної роботи, їздив у складі гуманітарного конвою. Був під Волновахою, звідки вивозив місцевих жителів до евакопунктів. Приїздив до Вугледару з продуктами та питною водою, також за потреби доправляв військових на передову. Товаришам казав: «У такі моменти я не панікую. Головне – аби був зв’язок, щоб подзвонити рідним, сказати, що зі мною все добре».

Потім, коли південна частина області була окупована російськими військами, Євген повернувся на свій звичний рейс «Мирноград – Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» та возив людей на роботу й додому.

«Коли треба було їздити в гарячі точки, не кожний водій погоджувався. Проте Євген не відмовлявся. Він казав, якщо ми не потурбуємось про земляків, хто їм допоможе? Там такі ж самі діти, як і в мене. Ми втратили не просто гарного працівника, а людину з великим серцем та гарного товариша», – сказав керівник автоколони Сергій Бакин.

У нього залишилося двоє дітей та інші рідні.