23-річний Ігор Павленок загинув 8 липня 2024-го у Києві. Близько 10.30 того дня російська ракета влучила поряд з його місцем роботи.

Ігор народився у Сєвєродонецьку на Луганщині. Із дитинства був відповідальним, відкритим, неконфліктним, самостійним та позитивним. Мав багато друзів, знайомих.

У 2014 році хлопець втратив батька – чоловік загинув під час ворожого обстрілу рідного міста. Пізніше Ігор з родиною жив у селі Варварівка Луганської області.

Після закінчення 9-го класу вступив до Монастирського духовно-професійного училища імені Іоана Дамаскіна. Здобув фах кухаря. Згодом продовжив навчання на заочному відділенні Київського міжнародного університету за напрямом «Харчові технології».

Цікавився давньогрецькою міфологією, альтернативною історією, історією релігії. У спорті надавав перевагу баскетболу. Мріяв стати кухарем на круїзному лайнері, планував одружитися з коханою дівчиною та збирався навчитися водити авто.

У Києві Ігор працював сушефом. Керівник та співробітники поважали його, вважали амбітним і перспективним спеціалістом.

Для своєї родини Ігор завжди був надійною опорою – допомагав близьким фінансово, підтримував морально.

«Із перших днів війни мій син був у Києві, за власний рахунок вони з колегами та друзями готували їжу для людей, які перебували в укриттях під час обстрілів, передавали продукти на блокпости. Неймовірно, але навіть у тих складних умовах, вони намагалися заряджати всіх довкола оптимізмом, влаштовували імпровізовані свята для іменинників, дарували їм роли, солодкі смаколики, у такий спосіб піднімали настрій людям, відволікали від тяжких думок», – розповіла мама Світлана.

З Ігорем Павленком попрощалися в Києві.

У нього залишилися мама, брат і сестра.