Сержант Ігор Люшин, позивний Люк, загинув 24 квітня 2023 року поблизу села Червонопопівка на Луганщині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику назавжди 32.

Ігор народився у Рівному. Зростав у селі Невірків Рівненської області. Там навчався у школі. Потім закінчив Рівненський державний педагогічний університет, здобув професію вчителя фізичної культури. З 2017 року жив із родиною у Маріуполі на Донеччині. У мирному житті працював у будівельній сфері, займався укладанням тротуарної плитки на державних об'єктах. Захоплювався волейболом і майструванням різних виробів. Любив дітей, часто їздив в інтернати.

24 лютого 2022 року Ігор виїхав з родиною з Маріуполя. Коли був упевнений, що родина в безпеці, пішов до військкомату. Згодом був мобілізований до 1-ої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, що у складі ЗСУ. Служив у 518-му окремому батальйоні спеціального призначення «Дике Поле». Разом із побратимами вовав у Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській областях. Брав участь у штурмах та звільненні територій.

«Він був неймовірним! Добрим, щирим, щедрим, усміхненим, відгукувався завжди на прохання допомогти. Людина совісті та високих моральних принципів. Любив Бога та людей. Був вірним побратимом, сміливим воїном, турботливим чоловіком і татом. Усі 10 місяців на фронті був на «нулі», без жодної ротації. Навіть після контузій, коли почував себе недобре, не змогла вмовити піти до лікаря, бо не хотів хлопців залишати, бо немає ким підмінити... Він ніколи не любив увагу та статуси. Але він на них заслуговує! Коли ми виїхали з Маріуполя 24.02, він не став ховатися, «губитись» на новому місці... Він завжди боявся Бога більше, ніж людей!» – розповіла дружина загиблого Діана.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища «Нове» у рідному місті. Посмертно Ігорю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівного».

У воїна залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє дітей.