37-річна Ірина Галушка загинула 9 березня 2022 року від російських обстрілів міста Ізюм на Харківщині. Вона разом із мамою і сусідами ховалася в підвалі будинку на Першотравневій, 2. Там під завалами загинули кілька десятків людей. У січні 2023 вулицю, де розташований цей дім, перейменували на вулицю Пам’яті.

Ірина Галушка народилася та зростала в Ізюмі. Мала здібності до музики. Економічну освіту здобула в Харкові. Там і оселилася. Мешкала з цивільним чоловіком. Працювала операторкою у відділенні служби доставки транспортної компанії. Доглядала за покинутими й безпритульними тваринами. Особливо любила котів – у неї самої мешкало їх десь із десяток.

«Ірина була життєрадісною, відкритою людиною. Приходила на допомогу іншим. Дуже любила своїх котиків. Переживала за них, опікувалася, перед тим, як їхати до Ізюма, накупила їм корму», – пригадала колега і подруга загиблої Олена.

Повномасштабна війна застала Ірину Галушку в Ізюмі, куди вона приїхала на похорон брата. Евакуюватися відмовилася, хотіла залишитися з мамою Раїсою. Від обстрілів вони разом з іншими мешканцями ховалися у підвалі будинку на Першотравневій, 2. 9 березня чергові удари ворога зруйнували два під'їзди цього будинку. Людей засипало завалами…

«Для мене це великий біль. Я розуміла, що з підвалу ніхто не зміг вибратися, але була надія, що Іра жива. Останній раз говорила з нею 1 березня, вмовляла повертатися до Харкова, все ж у великому місті було б безпечніше… Вона була світлою людиною. Безвідмовна, завжди прийде на допомогу, якщо потрібно. Іра просто жила і раділа життю. Війна забрала п'ятьох людей із нашої родини. Крім Іри та Раїси, обороняючи Україну в лавах ЗСУ, загинули також троє наших родичів», – розповіла двоюрідна сестра Ірини, Влада.

Лише у серпні 2023 року тіло Ірини вдалося ідентифікувати на основі ДНК. У неї залишилися цивільний чоловік, батько та інші рідні.