Солдат Іван Петров загинув 20 березня 2022 року в місті Маріуполь на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення. Тепер йому назавжди 20 років.

Іван народився у селищі Березине Тарутинського району на Одещині. Після школи вступив до Білгород-Дністровського морського рибопромислового коледжу за спеціальністю «технік-рибовод». Після строкової служби в 2020 році підписав контракт із Національною гвардією України та переїхав до Запоріжжя. За чотири місяці до початку повномасштабного вторгнення перебував на Донбасі, а з 24 лютого 2022 року – захищав Маріуполь. Був оператором відділення управління вогнем і маневру підрозділу взводу командира 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону.

«Востаннє Іван зателефонував мені 13 березня 2022 року. До цього була в нас особлива розмова, наче прощальна. Тоді була якраз повітряна тривога. Наші молодші діти були у підвалі. Я теж збиралася, як раптом почула на комп’ютері дзвінок. Син попросив увімкнути відеозв’язок: я його бачила тільки на хвилинку. І ці проникливі слова: «Мама, я вас всіх так люблю!». Після того звісток від сина не було.

Півтора року поневірянь і марних надій: вважався зниклим безвісти. Лише 24 липня 2023 року тест ДНК підтвердив, що син загинув під час виконання бойового завдання 20 березня 2022-го в Маріуполі. Інформації дуже мало, знаю, що був разом із азовцями.

Іван ще з дитинства до нестями любив Україну. Був урівноваженим, сміливим і цілеспрямованим. Захищав молодших братів, коли ті потребували його підтримки. Іван відчував тяжіння до прекрасного: добре малював, власноруч робив сувеніри з деревини, ліпив із глини різноманітні дрібнички. Кожне свято для мами завжди було зі сюрпризами від Івана. Мріяв освідчитися коханій дівчині, стати моряком. Але мрії мого сина не здійснилися», – розповіла мати воїна Ганна Петрова.

Івана поховали 29 липня 2023 року на кладовищі в рідному Березиному. За місяць у селищі відкрили меморіальну дошку Героям Тарутинщини, а 8 листопада – пам’ятну дошку «Пам’яті загиблих Воїнів-односельців».

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня, а також відзнакою «Почесний громадянин Тарутинської селищної територіальної громади».

Удома на Івана чекали батьки та двоє молодших братів.


***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.