25-річний солдат Кирило Мороз загинув поблизу села Шилова Балка Херсонської області на другий день повномасштабної війни, прикриваючи побратимів.

Кирило був киянином. Обожнював футбол та хокей, яким займався систематично, добре вчився. Вступив до Національної академії внутрішніх справ на юридичний факультет. Деякий час працював на Новій пошті. Згодом взяв академвідпустку і за власним бажанням підписав контракт із ЗСУ. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді, брав участь у війні на сході України.

Планував одружитися з коханою дівчиною, будував плани на спільне життя у майбутньому.

«Кирило пробував себе у різних видах спорту. Був веселим, товариським і справедливим. Друзі у нього завжди були на першому місці. Гарно навчався, був ініціативним, все схоплював на льоту», – розповіли колеги з компанії, де працював хлопець.

В армії він пройшов різні навчання, отримав додаткову спеціалізацію – управління безпілотниками, почав керувати невеликим підрозділом пілотів БпЛА. На службі був «відмінником»: отримував подяки і грамоти, керівництво й товариші відгукувалися про нього дуже добре. Перед повномасштабним вторгненням Кирило був на навчаннях у Миколаївській області. Його з побратимами одразу ж перекинули на Херсонський напрямок для зупинки просування ворога біля Нової Каховки.

Посмертно нагороджений званням Героя України.

Кирила поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.