82-річна Лариса Манейчик з міста Барвінкове на Харківщині загинула під завалами багатоквартирного будинку 7 травня 2022 року. У дім влучила російська ракета.

Після окупації Ізюма Барвінкове регулярно обстрілювали загарбники. Лариса Манейчик із родиною сина виїхала в село Григорівка неподалік. На початку травня попросила сина поїхати додому – хотіла поглянути, чи все добре, посадити город.

«Ми два ні побули в Барвінковому, посадили частково город. Я залишався ночувати в мами. Однієї ночі заволала сирена. Раніше мама завжди спускалася з сусідкою в підвал. А тоді нікуди не пішла. Була в спальні, я – у вітальні. Після дванадцятої стався удар. Вікна повибивало, стіна з боку під'їзду завалилася. Я почав гукати маму. Ніхто не відповідав. В мене поганий зір, ще й загубилися окуляри, щоб її знайти в темноті. Раптом бачу – все горить. Я спустився по газовій трубі через балкон. За 5 хвилин з'явилися рятувальники. Маму привалило стіною. Тіло дістали обгорілим», – розповів син Віктор.

Лариса Манейчик народилася 1939 року у родині військового. На початку Другої світової батька перекинули до Естонії. Незабаром його застрелив снайпер. Після війни Лариса з мамою переїхала до родини в Коростенський район Житомирщини. Після закінчення школи вчилася у Львові на медсестру.

«Потім зустріла батька. Вони були з одного села. Після весілля тата скерували працювати вчителем фізкультури під Барвінкове, а мама все життя працювала в місті фельдшеркою», – додав син.

Лариса Манейчик любила доглядати за городом і робити консервацію. Мала м'який характер. Дуже любила внуків.

«Як мама вже старенька стала, то старший онук жив із нею, щоб допомагати. Коли 28 лютого 2022 року він пішов нас захищати, постійно з ним зв'язувалася...» – сказав Віктор.

У Лариси Манейчик залишилися син і два внуки.