top of page

Максим Грачов
7 квітня 2022 р.
Старший солдат Максим Грачов на псевдо Сіма загинув 7 квітня 2022 року в Маріуполі під час виконання бойового завдання. Йому назавжди 32 роки.
Максим народився в Кривому Розі. Навчався у школі №32, закінчив місцевий гірничий технікум. Працював гірником на шахті «Гвардійська» і на руднику «Суха Балка». Був фанатом футбольного клубу «Кривбас». Заочно навчався в Криворізькому національному університеті.
На другому курсі, 2015 року, став до лав Національної гвардії України, згодом вступив до лав «Азова». Захищав країну від ворога в найгарячіших точках Донеччини. Планував стати медиком. Із початком повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь.
«Максим часто дзвонив. 4-го квітня набрав по вайберу з госпіталя. Мав контузію і заїкався, тому говорив мало. Не хотів довго лікуватися, хоч як я його не просила. Каже: «Треба повертатися до побратимів. Там мої хлопці, вони молоденькі. Хто за ними буде дивитися?». Через два дні пішов на завдання. А 7-го квітня не повернувся. Мені про це повідомили 11-го. Сказали, що у човен, на якому був Максим, було пряме попадання. Він був єдиним моїм внуком. Виховувала його з 9-ти років. Батьки померли, хворіли. Спочатку помер зять Олег, а потім дочка Світлана. Максим виріс гарною людиною. Умів готувати, прибирати, допомагав із заготовками, був лагідним й уважним. В школі займався самбо, грав на баяні. Мав багато друзів. Був трудягою, дбав, щоб ні в чому не потребувалися. Був патріотом. Виходив у місті на підтримку Майдану. Брав участь у поваленні пам’ятника Леніну. Коли сказав, що покине інститут і піде служити – я відмовляла. А він мені: «Бабусю, хто як не я? Що я потім скажу своєму сину Вані?». Максим душі не чаяв у своєму синочку. Не послухав і тодішню дружину Аню. Вони хоч і розлучені, та спілкувалися до останнього», – розповіла бабуся Лідія Пашенцева.
Максима Грачова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У захисника залишилися бабуся, колишня дружина і син.
***
Платформа пам'яті Меморіал вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників і захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page