Лейтенант Максим Міхлін на псевдо Асмонд загинув 15 квітня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Йому назавжди 27 років.

Максим народився у Сумах. Змалку мав загострене почуття справедливості. Хотів пожежником чи поліцейським, щоб допомагати людям. Навчався у школах №10 та №24. Закінчив Сумський фаховий коледж національного університету харчових технологій по спеціальності «Виробництво борошняних, кондитерських виробів». У 2015-му підписав контракт на проходження служби в Національній гвардії України. Наступного року вступив в Академію НГУ у Харкові. У 2021 році став до лав «Азову», про що давно мріяв. Був офіцером штабу. Захоплювався футболом, займався панкратіоном, пробував себе в інших видах спорту. Брав участь у геймерських турнірах. Мріяв вивчитися на програміста, створювати ігри. Для однієї вже писав сценарій.

Із перших днів повномасштабної війни боронив Маріуполь.

«Востаннє Максим написав мені, що йде з групою на чергове завдання. Щоб я не хвилювалася, бо деякий час не буде зв’язку. Я чекала аж до виходу хлопців з «Азовсталі». Потім у частині сказали, що в списках поранених або загиблих його немає. А перелік полонених треба чекати від «Червоного хреста». Згодом сказали, що Максим зник безвісти, бо немає свідків його загибелі. Пізніше повідомили, що загинув, але тіла немає і свідків теж. Лише через 8 місяців ми наважились написати в морг в Дніпрі. По фото Максима з татуюванням відразу відповіли, що його поховали, як невідомого солдата. Тому що тіло повернули по обміну без жодних розпізнавальних речей. Нам розповіли, що Максим був тяжко поранений. Але разом з групою до останнього чинив супротив ворогу. Сили були нерівні. Разом з ним загинула вся його група», – розповіла мати Ольга Міхліна.

«Максим був у нас єдиною дитиною і єдиним онуком. У дитинстві був вихованим, чуйним, доброзичливим. Любив грати в супергероїв, рятувати світ. Мріяв про родину, дітей, хотів відкрити паб. Але ворог нашому сину не дав прожити повноцінне життя», – додала вона.

Офіцер посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На його честь відкрито Меморіальну дошку в технікумі та в школі №24.

Поховали Максима на Алеї Слави міського кладовища в Сумах. Там у школі №24 та фаховому коледжі, де навчався захисник, відкрили меморіальні дошки на його честь.

У воїна залишились батьки і дідусь.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.