Молодший лейтенант Максим Шовенко, позивний Prepper, поліг у бою з окупантами 8 липня 2023 року біля селища Урожайне на Донеччині. Керуючи штурмовою групою, офіцер виконав важливе бойове завдання по захопленню ворожого ВОПа, проте вибух ворожого снаряда обірвав його життя. Захиснику назавжди 26 років.

Максим народився в місті Олешки Херсонської області. Закінчив Херсонський державний аграрно-економічний університет. Пройшов строкову службу в ЗСУ. Захоплювався дайвінгом, риболовлею, зброєю, пошуком із металошукачем. Любив історію.

Чоловік планував мирне життя, але не зміг стояти осторонь захисту Батьківщини. Тому у 2021 року підписав контракт із ЗСУ. Служив у складі 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти. Пройшов спеціальний курс підготовки морського піхотинця.

Повномасштабне вторгнення зустрів у зоні ООС у Луганській області і з перших хвилин війни брав активну участь у бойових діях. Виконуючи бойові завдання, під час яких отримав контузію та бойове травмування, Максим пройшов бойовий шлях від Новоайдара до Бахмута.

У січні 2023-го, як один з найкращих і підготовлених воїнів, був направлений на навчання до Військової академії міста Одеси. Пройшов курс підготовки, отримав офіцерське звання та був призначений на посаду командира взводу у новостворену 37-му окрему бригаду морської піхоти ВМС ЗСУ. З травня знову виконував бойові завдання у зоні бойових дій. У червні його бригада брала участь у наступальних діях на Времіївському виступі. За словами побратимів, Максим був справжнім воїном: сміливий і досвідчений, вірний товариш, турботливий командир. Він будь- якої миті готовий був виконати наказ і поділитися з побратимами останнім.

«Наш син – наш Всесвіт! Він був нашим сенсом життя. Найкращий син, сміливий воїн, розумний та впевнений. Мав багато друзів, восени збирався одружитися... Завжди мав свою думку, ніколи не ховався і був у перших рядах. Він – людина, яка вірила у вільну Україну і боролась за це», – розповіла мама офіцера Алла Іванівна.

Поховали Максима на Алеї Слави цвинтаря в місті Біла Церква Київської області.

Вдома на воїна чекали батьки, рідні, кохана та друзі.