26-річний прикордонник Матвій Левчук, позивний Лев, загинув 26 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання у Донецькій області. Біля села Солодке захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. В його окоп влучила міна.

Матвій народився у Хмельницькій області. Після школи здобув фах електрогазозварювальника у Краснокутському аграрному ліцеї. Потім навчався на спеціальності «Менеджмент» у Маріупольському державному університеті, але мав незакінчену вищу освіту. У 2016-му служив строкову в армії. Любив проводити час на природі з друзями, захоплювався риболовлею, займався спортом. Обожнював тварин та мав велику зацікавленість до вирощування кімнатних рослин.

З 2017-го проходив військову службу за контрактом у Мостиському прикордонному загоні. Виконував бойові завдання в Донецькій області в районі АТО/ ООС.

Під час повномасштабної війни служив кулеметником у Донецькому прикордонному загоні. Обороняв Донеччину.

«Матвій був дуже мужнім, сміливим та дружелюбним. На військовій службі не один раз ризикував своїм життям, завжди допомагав рідним та близьким. Велику частину свого життя мій брат присвятив службі й описати те, яким він був патріотом – неможливо. Матвій дуже любив життя, завжди будував великі плани на майбутнє, хотів створити сім‘ю та займатись домашніми справами в затишку та спокої, але, на жаль, усі його мрії та плани обірвала війна. Незадовго до своєї загибелі сказав: «Ми тримаємось до останнього, не відходимо, бо хлопцям потрібна допомога. Один за всіх і всі за одного, тоді Україна переможе», – розповіла рідна сестра героя Альона.

«Мій сину, любий мій, рідненький,
Проснись, не покидай мене.
Ти пожалій рідненьку свою неньку
І біль душевний з часом промине.

Синочку, чуєш, не іди
Я так люблю тебе без тями.
Ти всім нам дуже дорогий
Проснись, торкнись мене руками.

Не оживає, не говорить син.
Він лиш лежить увінчаний квітками.
Несуть. Кладуть і біля інших домовин
На сон благословенний вже віками…», – написала мама Валентина у вірші до сина.

Штаб-сержант Левчук посмертно нагороджений Козацьким хрестом III ступеня та орденом «За мужність» III ступеня.

Матвія поховали у смт Краснокутськ на Харківщині.

У захисника залишилися батьки, дві сестри, та кохана дівчина.