Розвідник Микола Дяченко загинув 20 червня 2022 року біля села Новомихайлівка Донецької області. Воїну був 31 рік.

Микола родом з Донеччини. Жив і працював у Бахмуті. З дитинства цікавився книгами про війну, займався створенням військової техніки, то ж з початком російсько-української війни пішов захищати рідний Донбас.

Чоловік брав участь в АТО/ООС у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Воював під Донецьком, Мар’їнкою, Зайцевим та Золотим. Повномасштабну війну зустрів на рідній Донеччині. Був командиром розвідувального відділення, командиром машини розвідувального взводу.

«Всі, хто знав його з дитинства, кажуть, що він завжди був таким: йшов попереду, захищаючи інших. Ми вирішили поховати його в Тернополі, бо зараз знаходимось тут із трирічною донькою. Він хотів, щоб ми виїхали сюди в лютому. Зараз моя дочка допомагає мені відволікатись, бо вона – копія свого батька у всьому. Я дуже хочу, щоб вона мала щасливе майбутнє. Чоловік теж хотів цього, коли йшов на війну – захистити нас і свою Батьківщину. Він вважав це своїм боргом. Думаю, що зараз він би дав людям таку пораду: “Радійте життю і живіть одним днем”. Так ми завжди і робили», – розповіла журналістам дружина загиблого Тетяна.

Поховали військовослужбовця на Микулинецькому цвинтарі у Тернополі. Посмертно він став почесним громадянином цього міста.

У захисника залишилися дружина і донька.