Життя восьмирічного Михайла Новікова відібрав російський обстріл Запоріжжя проти ночі 3 вересня 2024 року. Ворог атакував місто, зруйнувавши готельний комплекс, де перебувала родина хлопчика. Поруч не стало мами Михайлика, а сестра і батько дістали поранення.

Михайло Новіков був учнем Запорізької початкової школи «Прогрес». Навчався гарно, любив розповідати про подорожі та космос. Займався у спортивній секції, цікавився технікою. Разом із однокласниками складав будівлі з конструктора і мріяв будувати дитячі центри, коли підросте.

«Тільки-но було 1 вересня, радісне свято. Михайло – на лінійці з мамою, веселий, позитивний, сповнений життя та сили. Він спілкувався з друзями, яких не бачив кілька місяців. У перший день навчання розповідав про літні канікули, мрії, що закінчиться війна, і ми переможемо… На уроці «Перемагає той, хто пам'ятає» говорили про захисників, писали на сердечках подяки і побажання воїнам ЗСУ. Він теж писав. Це добра, світла, чиста, маленька людина, яка любила життя, своїх друзів, рідних», – розповіла вчителька Марина Чубирь.

У Михайла Новікова залишилися батько, сестра та інші рідні.