Молодший сержант Михайло Славинський, позивний Сержант, загинув 11 червня 2023 року в бою з окупантами біля села Мала Токмачка Запорізької області. Воїну назавжди 27.

Михайло народився у селі Тютюнники Житомирської області. У дитинстві з родиною переїхав де селища Борова Фастівського району на Київщині. Закінчив місцеву школу. Згодом навчався у Бердичівському деревообробному училищі та Київському професійно-технічному училищі №17. З початком набору до Школи поліцейських чоловік вирішив піти туди. Поза роботою любив відпочивати на природі, їздити на автомобілі і проводити час з родиною та друзями.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Михайло став на захист Київської області у лавах місцевої територіальної оборони. Після звільнення столичного регіону пройшов навчання та вирушив обороняти місто Бахмут на Донеччині. У березні 2023 року пройшов відбір та перевівся до
лав ОЗСП «Азов», що у складі НГУ.

«Мій брат до війни був звичайним хлопцем, але для мене завжди був героєм. З першого дня повномасштабної війни він був у ТрО Київської області і боронив Батьківщину. Пізніше перевівся до лав ЗСУ, після навчань був на передовій у Бахмуті. У березні вступив в «Азов», у штурмову бригаду. Наприкінці травня вирушив у Запорізьку область, де загинув під час штурму ворога. Він був молодим, життєрадісним і добрим хлопцем, все життя було попереду. Коли йшов на війну, на передову, він не боявся смерті. Планув весілля і діток, але доля захисника склалась трагічно. Ми всією сімʼєю памʼятатимемо його добрим, справедливим і веселим», – розповіла рідна сестра загиблого Олена.

«Кожен мешканець Чуднівської міської територіальної громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом нашого Героя-земляка. Ім’я Славинського Михайла Олеговича назавжди буде вписане в історію нашої громади та країни. Безжальна війна забрала не лише його життя, а й мрії, і майбутнє… Захисник служив вірою і правдою за нашу Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Співчуваємо рідним та близьким, щиро розділяємо біль утрати та схиляємо голови в глибокій скорботі!» – зазначили на сайті громади.

Поховали захисника у рідному селі.

Вдома на Михайла чекали мама Тетяна і тато Олег, сестри Олена, Валентина і Марія, наречена Анна, велика родина і друзі.