Капітан Михайло Жарков, позивний Мішаня, загинув 22 січня 2024 року на території Серебрянського лісництва поблизу селища Діброва Луганської області. Разом із побратимами їхав у авто, коли почався ворожий обстріл. Офіцер зазнав смертельних поранень. У грудні йому виповнилося 29 років.

Михайло родом з міста Луганська. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Харківський національний автомобільно-дорожній університет. У 2024 році мав завершити навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

У 2017-му долучився до Окремого загону оперативного призначення НГУ «Азов». На початку військової кар’єри служив у штабі, але за своїм бажанням перейшов у піхоту.

Повномасштабне вторгнення Михайло зустрів у Маріуполі. Брав участь у боях у центрі міста. 20 травня 2022 року за наказом командування вийшов у полон з території заводу «Азовсталь». Михайла вдалося повернути додому під час обміну 21 вересня 2022 року. Після лікування та психологічної реабілітації захисник повернувся на службу до рідного «Азова». Був заступником командира 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) по роботі з особовим складом 1-го батальйону. Вирізнявся лідерськими якостями. Воював на Запорізькому напрямку, потім – на Луганщині.

За свою службу Михайло отримав низку нагород, серед яких: відзнака «Срібний хрест», ордени «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів, другим був нагороджений посмертно. Також посмертно йому присвоєно звання майора.

«Він був людиною з великої літери, справжнім воїном, завжди турбувався про своїх хлопців і сім'ю, знав свою справу. Був надійним побратимом, другом та людиною, на нього можна було покластись. Найкращий син, тато і чоловік. Завжди підтримував, давав поради. Ніколи не вагався йти на завдання, був справедливим, відважним і добрим. Був дуже цілеспрямований з великою силою волі. Роботі віддавався на 150%. Завжди планував майбутнє», – розповіла дружина загиблого Анна.

Поховали воїна у місті Кривий Ріг на Алеї слави кладовища «Центральне». Посмертно Михайла нагородили медаллю «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня

У воїна залишились мама, дружина, дві доньки, близькі родичі.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.