50-річний нацгвардієць Микола Дерун, позивний Батя, загинув 19 квітня 2023 року в районі села Кузьмине, що біля Кремінної на Луганщині. Підрозділ українських захисників зайняв ворожі позиції, проте згодом окупанти почали інтенсивний обстріл із мінометів та артилерії, намагалися штурмувати позиції. Внаслідок чергового мінометного обстрілу Микола отримав важкі поранення. Побратими намагалися надати допомогу, але поранення виявилися надто серйозними.

Микола народився в селі Степове на Миколаївщині. Жив у селі Володимирівка рідної області. Майже все життя був трактористом на різних підприємствах. За декілька років до вторгнення втілив у життя свої мрію – почав працювати на власній землі.

На початку повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав Національної гвардії України. Спочатку служив у частині, яка захищала Південноукраїнську АЕС. Потім, коли ситуація в регіоні дещо стабілізувалася, не зміг сидіти далеко від великої війни та перевівся до 15-го окремого полку (в/ч 3035) і вирушив на фронт.

«Батько був людиною совісті, який все життя робив все від нього залежне, щоб забезпечити свою родину. Понад усе на світі він дорожив сім'єю. І після початку повномасштабного вторгнення не зміг сидіти вдома, хоч йому було вже майже 50 років. Його головна мрія – працювати на власній українській землі власною технікою. Він збирав кошти на трактор, який купили вже після його смерті, назвавши його «Мрією». На подвір'ї його дому висів прапор України. Коли почалась війна і батько пішов до війська, то суворо наказав дружині не знімати прапора ні за яких умов, говорячи, що саме за сім'ю, рідний дім, прапор і країну він бореться», – розповів син загиблого Андрій.
Посмертно солдат Дерун М.В. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в селі Володимирівка на Миколаївщині.

У Миколи мама, дружина, двоє синів, один з яких також воює з перших днів, та онук.