21-річний старший солдат Микола Фоменко помер у шпиталі 26 лютого 2024 року. 21 лютого під час виконання бойового завдання поблизу села Вербове Запорізької області отримав важкі поранення. Був ушпиталений до лікарні міста Запоріжжя. Лікарі боролись за його життя, але врятувати не змогли.

Микола народився в селі Веселий Роздол Миколаївської області. Закінчивши школу, вступив до Вознесенського професійного ліцею та отримав спеціальність газоелектрозварювальника. Деякий час працював патрульним у місті Одеса. Але з дитинства мріяв бути військовим.

29 вересня 2020 року підписав контракт з Національною гвардією України. З перших днів повномасштабного вторгнення, добровільно став на захист країни в складі 15-ї бригади оперативного призначення НГУ. Служив на посаді навідника-оператора розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення батальйону оперативного призначення. Неодноразово перебував під мінометними обстрілами та отримував поранення. Але кожного разу після лікування повертався до своїх побратимів на передову.

15 липня 2022 року воїну було присвоєно статус учасника бойових дій та нагороджено медаллю «Ветеран війни».

«Микола був майстерним і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом серед хлопців, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив. Був щирим, доброзичливим, відвертим, надійним товаришем, завжди готовий допомогти. Ми усі пишаємося Миколою, його мужністю та силою духу», – розповіли побратими загиблого.

«Він був веселим і життєрадісним. Планував одружитись з коханою дівчиною Дарією. Хотів приїхати у відпустку і зробити їй пропозицію, але не встиг… Він дуже любив мамині млинці, затерті сиром, міг їсти їх постійно. Наш Янгол! Наш Герой! Назавжди в наших серцях!» – додала сестра Ганна.

Поховали захисника в рідному селі.

У Миколи залишились мама, сестра, брат та кохана дівчина.